Професія «Охоронник»

В усі часи актуальною була і залишається проблема охорони об’єктів нерухомості, житла громадян, майна, вантажів, що перевозяться, коштів комерційних банків тощо. Історія професії охоронника поринає в глиб віків і  відноситься до найбільш стародавніх. Ще в давнину люди повинні були захищати себе та своє житло від непрошених гостей – диких тварин та ворожих племен. Для цього вони виставляли дозорного, який охороняв спокій племені.

Сучасний етап розвитку служби охорони розпочинається 3 серпня 1993 року, коли на базі підрозділів охорони при органах внутрішніх справ було створено Державну службу охорони, що діяла на засадах самофінансування. На неї було покладено охорону державних особливо важливих об’єктів, а також комплекс платних охоронних послуг, що надавались суб’єктам господарювання.

У структурі державної служби охорони при МВС України створені спеціалізовані підрозділи «Титан», які на комерційній основі надають послуги з особистої охорони громадян, охорони об’єктів та вантажів.

В період радянської влади в Україні була створена служба охорони при органах міліції. В 1920-1921 роках на Україні лютували десятки банд, які здійснювали набіги на міста і села, грабували населення, розкрадали майно. Охороною соціалістичної власності в той час займалася промислова міліція, яка охороняла фабрики, заводи, склади, торгівельні та інші підприємства.

Проте у квітні 1921 року вона була скасована, а її функції передані загальній міліції.

З березня 1992 року охорона державної промисловості покладалась на спеціальні загони промислової міліції, які комплектувалися відомствами та установами самостійно, але знаходилися під наглядом міліції, яка озброювала їх, інструктувала та контролювала.

В 1952 році підрозділи охорони підприємств були передані позавідомчій зовнішній охороні при органах міліції і на них покладалась охорона об’єктів різного відомчого підпорядкування.

В 1953 році створено 2 види охорони:

- воєнізована – для охорони особливо важливих та режимних об’єктів;

- сторожова – для охорони усіх інших об’єктів.

В наш час для охорони об’єктів проводяться заходи по впровадженню засобів сигналізації.

Професійна діяльність охоронника складна й відповідальна. Він повинен чітко знати і виконувати вимоги діючого законодавства України, відомчих нормативних актів МВС України, добросовісно ставитись до виконання покладених на нього службових обов’язків з охорони, бути пильним, дотримуватися заходів особистої безпеки, брати активну участь у боротьбі з правопорушниками та злочинністю, бути дисциплінованим і сумлінним при виконанні своїх службових обов’язків.

Охоронна діяльність забезпечує безпеку різних матеріальних об’єктів, установ та організацій, а також окремих особистостей (публічних людей, артистів, бізнесменів та ін.). Тому від рівня підготовки охоронців, їх готовності до діяльності в екстремальних умовах залежить безпека та життя тих об’єктів, охорону яких вони здійснюють.

Поки існує злочинність, професія охоронника буде залишатися дуже актуальною і попит на професійно підготовлених охоронників залишається достатньо великим.